тинктура

1. У фармації та хімії: спиртовий або спирто-ефірний розчин лікарських або ароматичних речовин, що застосовується як лікарський засіб або для надання запаху.

2. У геральдиці: основна фарба (емаль), металевий колір або хутро (білий і чорний), що використовуються при створенні гербів; умовне позначення кольору на кольорових та чорно-білих зображеннях герба (наприклад, червоний — червлень, синій — лазур).

3. У алхімії та історичному вжитку: есенція, настоянка або витяг з якоїсь речовини, що вважалася носієм її суттєвих властивостей.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |