твердіше

1. Вищий ступінь порівняння від прикметника «твердий»; такий, що має більшу твердість, міцність, щільність або меншу піддатливість у порівнянні з чимось іншим.

2. Переносно: більш рішучий, непохитний, суворий або стійкий у своїх переконаннях, діях або проявах характеру.

3. Про звук або голос: більш різкий, різкіший, менш мелодійний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |