фондоутворення

[fondoutʋorɛnnjɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Процес створення або формування фондів (грошових, матеріальних, інформаційних тощо) як окремих ресурсних баз для певних цілей.

  2. У бухгалтерському обліку та економіці — процес накопичення капіталу підприємства шляхом відрахувань від прибутку або інших джерел для формування або поповнення статутного, резервного та інших фондів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фондоутворення, р. фондоутворення, д. фондоутворенню, з. фондоутворення, о. фондоутворенням, м. фондоутворенні, к. фондоутворення

Більше записів