твердість

[tʋɛrdistʲ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Властивість твердого тіла, здатність чинити опір деформації або руйнуванню при механічному впливі (наприклад, тиску, різанню, удару).

  2. Переносно: непохитність, рішучість, стійкість у переконаннях, намірах або почуттях; сила характеру.

  3. У хімії та фізиці: властивість матеріалу, що характеризує його здатність протидіяти проникненню в нього іншого, більш твердого тіла.

  4. У геології: властивість мінералу чи гірської породи чинити опір механічному руйнуванню, що визначається за шкалою Мооса.

  5. Переносно: суворість, жорсткість у поводженні, висловлюваннях або заходах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. твердість, р. твердості, д. твердості, з. твердість, о. твердістю, м. твердості, к. твердосте

Більше записів