твердість

1. Властивість твердого тіла, здатність чинити опір деформації або руйнуванню при механічному впливі (наприклад, тиску, різанню, удару).

2. Переносно: непохитність, рішучість, стійкість у переконаннях, намірах або почуттях; сила характеру.

3. У хімії та фізиці: властивість матеріалу, що характеризує його здатність протидіяти проникненню в нього іншого, більш твердого тіла.

4. У геології: властивість мінералу чи гірської породи чинити опір механічному руйнуванню, що визначається за шкалою Мооса.

5. Переносно: суворість, жорсткість у поводженні, висловлюваннях або заходах.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |