тупомордий

[tupomordɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. (про людину) який має тупе, невиразне обличчя з великими, потовщеними губами; з тупою виразом обличчя.

  2. (переносно, про вираз обличчя, погляд тощо) що виражає тупість, обмеженість, відсутність розуміння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тупомордий, р. тупомордого, д. тупомордому, з. тупомордого, о. тупомордим, м. тупомордім

Більше записів