Значення
-
Легкий двоколісний екіпаж, запряжений однією або двома кіньми, що використовувався як найманий транспорт у містах Європи у XVIII–XIX століттях.
-
Водій такого екіпажу; фіакрист.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фіякр, р. фіякру, д. фіякрові, з. фіякр, о. фіякром, м. фіякрі, к. фіякре