Значення
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. цоркати, р. цоркатів, д. цоркатам, з. цоркатів, о. цоркатами, м. цоркатах, к. цоркати
Походження слова (Етимологія)
Слово «цоркати» означає «дзвякати, брязкати», а також «кричати (про тетерука)». Воно походить від звуконаслідувального вигуку «цорк», що імітує звук брязкання металу. Подібні утворення — «диркати», «фиркати», «віркати». Також існує похідне «цоркотіти» — «брязкати, цокотіти». Інше значення слова «цоркати» — «сваритися» — походить з польської мови (польське «cetać»), яке зіставляють з угорськими звуконаслідувальними словами. Крім того, є ботанічна назва «цоркола» (дельфіній), яка виникла внаслідок видозміни слова «соркол», що походить від складного «сороколаб» (з «сорока» і «лаба»).