1. Властивість або стан того, що регулюється; наявність чітких правил, норм або механізмів управління, що забезпечують стабільне та передбачуване функціонування системи, процесу чи явища.
2. У техніці та технологіях — здатність системи, пристрою чи параметра підтримувати задані характеристики або змінюватися за певним законом під впливом керуючих впливів.
3. У праві та економіці — наявність встановлених державою або міжнародними інституціями норм, правил, стандартів та процедур, що спрямовують та обмежують діяльність суб’єктів для досягнення суспільних цілей.