дзвеніти

Буква:Д

Значення

Видавати високий, дзвінкий, металевий звук від ударів або вібрації (про предмети з металу, скла тощо).
Відчуватися, лунати як дзвінкий, пронизливий звук (про звук, голос, сміх тощо).
Видавати тонкий, високий звук, схожий на дзвін (про комах, наприклад, комарів).
Розмовне. Відчувати сильний шум або гул у вухах.
Переносне значення. Бути переповненим, сповненим якогось почуття, стану, що інтенсивно проявляється (наприклад, дзвеніти від радості, ненависті).

Граматичні форми:

я дзвеню, ти дзвениш, він дзвенить, ми дзвенимо, ви дзвените, вони дзвенять