самовиправлення

Значення

1. Процес або дія, коли суб’єкт (людина, організація, система) самостійно виявляє, аналізує та усуває власні помилки, недоліки або відхилення від норми без зовнішнього втручання.

2. У педагогіці та психології — метод навчання або розвитку, заснований на самостійному контролі та корекції індивідом результатів своєї діяльності (наприклад, мовлення, письма, поведінки).

3. У техніці та кібернетиці — властивість адаптивної системи автоматично відстежувати та коригувати свої параметри для підтримки заданого режиму роботи або усунення похибок.

Правопис та відмінювання