Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що підпорядкований певним правилам, нормам або вимогам; упорядкований, нормований.
2. Такий, що працює або функціонує за допомогою регулятора; яким можна керувати, налаштовувати.
3. (У біології) Про білкову молекулу, активність якої змінюється в результаті зовнішнього впливу (наприклад, зв’язування з певною речовиною).
Приклад 1:
За тим «жівєй!» крився встановлений згори й довільно регульований самим наглядачем регламент, всього десять, а то й п’ять (залежно від настрою та характеру наглядача) хвилин часу, за які треба всім встигнути помити ложки й миски, помитися самим (біля одного крана!) й зробити все, що кому треба.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”