тримання

[trɪmɑnnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Дія за значенням дієслова «тримати»; перебування чогось у руках, у певному положенні або стані протягом деякого часу.

  2. (у спеціальних термінах) Спосіб або манера утримувати щось, положення руки, тіла тощо під час виконання певної дії (наприклад, тримання смичка, тримання ракетки).

  3. (переносно) Влада, контроль або опіка над кимось або чимось; володіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тримання, р. тримання, д. триманню, з. тримання, о. триманням, м. триманні, к. тримання

Більше записів