Значення
-
У математиці та фізиці — величина, що має лише напрямок та величину (модуль), але не має певної точки прикладення, на відміну від звичайного вектора; часто використовується в контексті обертань та проективної геометрії.
-
У комп’ютерній графіці та програмуванні — структура даних або об’єкт, що поєднує властивості вектора (масиву) та скаляра, наприклад, для представлення кольору, координати або іншого параметра з обмеженою розмірністю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напіввектор, р. напіввектора, д. напіввекторові, з. напіввектор, о. напіввектором, м. напіввекторі, к. напіввекторе