напіввектор

[nɑpiʋʋɛktor] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. У математиці та фізиці — величина, що має лише напрямок та величину (модуль), але не має певної точки прикладення, на відміну від звичайного вектора; часто використовується в контексті обертань та проективної геометрії.

  2. У комп’ютерній графіці та програмуванні — структура даних або об’єкт, що поєднує властивості вектора (масиву) та скаляра, наприклад, для представлення кольору, координати або іншого параметра з обмеженою розмірністю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напіввектор, р. напіввектора, д. напіввекторові, з. напіввектор, о. напіввектором, м. напіввекторі, к. напіввекторе

Більше записів