тримати

[trɪmɑtɪ] Дієслово

Буква:Т

Значення

  1. Мати щось у руках або в іншій частині тіла, не відпускаючи, охоплюючи, стискаючи.

  2. У грах: мати в руках певні карти; не скидати карту.

  3. Змушувати когось або щось залишатися в певному стані, становищі або місці; не відпускати, стримувати.

  4. Мати щось у своєму розпорядженні, володіти, зберігати в себе.

  5. Підтримувати, забезпечувати когось чим-небудь (грошима, їжею тощо).

  6. Дотримуватися чогось, керуватися чимось у своїй поведінці, діяльності (наприклад, тримати курс, тримати слово).

  7. Підтримувати у працездатному стані, у порядку; охороняти, зберігати (наприклад, тримати гарнір, тримати варту).

  8. Вважати, думати про когось або щось певним чином (наприклад, тримати за чесну людину).

  9. Організовувати, проводити (зустріч, нараду тощо).

  10. Утримувати в собі, не виявляти (почуття, думки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я тримаю, ти тримаєш, він тримає, ми тримаємо, ви тримаєте, вони тримають

Більше записів