тримати

Мати щось у руках або в іншій частині тіла, не відпускаючи, охоплюючи, стискаючи.

Змушувати когось або щось залишатися в певному стані, становищі або місці; не відпускати, стримувати.

Мати щось у своєму розпорядженні, володіти, зберігати в себе.

Підтримувати, забезпечувати когось чим-небудь (грошима, їжею тощо).

Дотримуватися чогось, керуватися чимось у своїй поведінці, діяльності (наприклад, тримати курс, тримати слово).

Підтримувати у працездатному стані, у порядку; охороняти, зберігати (наприклад, тримати гарнір, тримати варту).

Вважати, думати про когось або щось певним чином (наприклад, тримати за чесну людину).

Організовувати, проводити (зустріч, нараду тощо).

Утримувати в собі, не виявляти (почуття, думки).

У грах: мати в руках певні карти; не скидати карту.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |