Древослів

Словник Української Мови

затримувати

Буква

1. Примусово зупиняти когось або щось, не давати рухатися далі або здійснювати задумане; арештувати.

2. Уповільнювати рух, перебіг або виконання чогось; спричиняти запізнення.

3. Не віддавати, не повертати вчасно; тимчасово залишати у себе.

4. Утримувати в собі, не виявляти назовні (про почуття, дихання тощо).

5. Зберігати, не втрачати (про пам’ять, увагу).

Приклади вживання

Приклад 1:
До 2002 р. у законодавстві України не було загальної норми, яка б давала стороні за договором право затримувати зустрічне виконання свого зобов’язання. Щодо договору купівлі -продажу, цей пробіл заповнило правило, що міститься в п.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: дієслово () |

Більше записів