трон

[tron] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Урочистий, багато прикрашений стілець монарха, що символізує його владу і на якому він сидить під час офіційних церемоній.

  2. Переносно — монархічна влада, верховне правління; престол.

  3. У християнстві — вівтар, престол у вівтарній частині храму, а також символічне позначення Бога чи святих.

  4. У переносному значенні — центральне, найважливіше місце, з якого здійснюється керівництво чим-небудь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трон, р. трону, д. тронові, з. трон, о. троном, м. троні, к. троне

Походження слова (Етимологія)

Слово «трон» походить від грецького «thronos», що означало «підпора, сидіння, престол». Це грецьке слово, у свою чергу, споріднене з латинським «firmus» (міцний, стійкий) та давньоіндійським «dharayati» (підтримує). Таким чином, трон — це не просто крісло, а символ влади та стабільності, що спирається на давні індоєвропейські корені.
Споріднені слова:престол, крісло, сидіння

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів