Словник Української Мови
Буква
1. Трон монарха як символ його влади; також сама монархічна влада, правління.
2. У християнській церкві: вівтар, трон єпископа в кафедральному соборі; також символ влади єпископа або Бога.
3. Перен. (зазвичай у високому стилі) місце перебування, центр чогось могутнього або шанованого.
Приклад 1:
Престол — трибуна, кафедра. Прецінь — адже; проте, однак.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Л. Махновець вважає, що пісня є відгуком Сковороди на драматичні події, коли було ув’язнено і вбито Петра III і на* російський престол сіла його дружина Катерина II (див. : Махновець Л. Григорій Сковорода, с.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Такі фігури, що таять у соб і таємну силу, пішли від грецьких мудреців: emblemata, hieroglyphica А у Біблії називаються: чудеса, знамення, путі, сліди, тінь, стіна, двері, віконце, образ, межа, печать, посудина, місце, дім, місто, престол, кінь, херувим, тобто колісниця, й ін… Вони і с скотина, звірі, птахи, чисті й нечисті, а Біблія є ковчег і рай божий, простіше кажучи – звіринець. “Насадив господь Бог рай у Едемі, на сході”.
— Тютюнник Григорій, “Вир”