1. (у геометрії, топології) Розбитий на тріангуляцію, тобто на сукупність симплексів (наприклад, трикутників або тетраедрів), які задовольняють певним умовам суміщення; такий, що має структуру тріангуляції.
2. (у геодезії, картографії) Про місцевість, пункт, мережу: Вкритий тріангуляційними знаками, що утворюють систему тріангуляції для створення опорної геодезичної мережі або топографічних зйомок.