тріангульований

[triɑnɦulʲoʋɑnɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. (у геометрії, топології) Розбитий на тріангуляцію, тобто на сукупність симплексів (наприклад, трикутників або тетраедрів), які задовольняють певним умовам суміщення; такий, що має структуру тріангуляції.

  2. (у геодезії, картографії) Про місцевість, пункт, мережу: Вкритий тріангуляційними знаками, що утворюють систему тріангуляції для створення опорної геодезичної мережі або топографічних зйомок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тріангульований, р. тріангульованого, д. тріангульованому, з. тріангульованого, о. тріангульованим, м. тріангульованім

Більше записів