тріангуляція

[triɑnɦuljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (геодезія, картографія) Метод визначення положення географічних точок шляхом побудови на місцевості системи суміжних трикутників, в яких вимірюються всі кути та довжини базових сторін.

  2. (математика, геометрія) Розбиття геометричної фігури (наприклад, многокутника або многогранника) на непересічні трикутники (симплекси), вершини яких є вершинами вихідної фігури.

  3. (соціологія, політологія) Метод дослідження або перевірки даних, що полягає у використанні та порівнянні кількох незалежних джерел інформації, підходів або точок зору для підвищення достовірності результатів.

  4. (психологія, комунікація) Непряме втручання третьої сторони (особи чи інституції) у стосунки двох суб’єктів, що часто призводить до стабілізації або ускладнення конфлікту між ними.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тріангуляція, р. тріангуляції, д. тріангуляції, з. тріангуляцію, о. тріангуляцією, м. тріангуляції, к. тріангуляціє

Більше записів