Значення
-
Трансізомер — органічна сполука, в якій подібні або однакові замісники при ненасичених зв’язках (наприклад, подвійному) розташовані по різні боки від площини зв’язку або кільця, що визначає її просторову будову та фізико-хімічні властивості.
-
Трансізомер — один з двох можливих геометричних ізомерів (поряд із цисізомером), характерний для сполук з обмеженим обертанням навколо зв’язку, наприклад, для ненасичених сполук або циклоалканів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. трансізомер, р. трансізомеру, д. трансізомерові, з. трансізомер, о. трансізомером, м. трансізомері, к. трансізомере