1. Властивість геометричних об’єктів (наприклад, точок, векторів, прямих), які не лежать в одній площині і не можуть бути до неї одночасно належними.
2. У математиці, зокрема векторній алгебрі — стан, коли три або більше вектори не є компланарними, тобто не можуть бути представлені в одній площині, а їхній змішаний добуток не дорівнює нулю.