некомпланарність

[nɛkomplɑnɑrnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість геометричних об’єктів (наприклад, точок, векторів, прямих), які не лежать в одній площині і не можуть бути до неї одночасно належними.

  2. У математиці, зокрема векторній алгебрі — стан, коли три або більше вектори не є компланарними, тобто не можуть бути представлені в одній площині, а їхній змішаний добуток не дорівнює нулю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. некомпланарність, р. некомпланарності, д. некомпланарності, з. некомпланарність, о. некомпланарністю, м. некомпланарності, к. некомпланарносте

Більше записів