1. (у хімії) Просторова ізомерія, при якій подібні замісники в молекулі розташовані по різні боки від площини подвійного зв’язку або циклу, що призводить до різниці у фізичних та хімічних властивостях сполук.
2. (у біохімії) Конфігурація ненасичених жирних кислот, де атоми водню при подвійному зв’язку розташовані назустріч один одному, що робить молекулу лінійнішою та змінює її біологічну активність та вплив на організм.