Словник Української Мови
Буква
1. Який не містить металів або не складається з них; властивий неметалам.
2. Який не виготовлений з металу; що є виробом з іншого матеріалу (наприклад, пластмаси, дерева, скла).
3. У хімії та матеріалознавстві: що має властивості, протилежні властивостям металів (наприклад, неметалічний блиск, неметалічні елементи).
Приклад 1:
Блиск: 1. металічний – графіт; 2. неметалічний – кальцити, кварц, польові шпати; 3. діамантовий – алмаз; 4. жирний – каолініт; 5. перламутровий – слюди; 6. шовковистий – азбест, гіпс; 7. восковий – халцедон, кремінь. Твердість – протистояння зовнішній механічній дії (дряпанню, різанню).
— Тютюнник Григорій, “Вир”