торкнутий
[torknutɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який зазнав торкання, доторку, контакту з чимось; такий, до якого торкалися.
-
Який стосується кого-, чогось, має відношення до когось, чогось; задіяний у чомусь, причетний до чогось.
-
Який пережив сильне емоційне потрясіння, сповнений хвилювання, зворушення від чогось.
-
Уживається як складова частина термінів та фразеологічних виразів (наприклад, «торкнутий Богом» — про обдаровану, талановиту людину, або, застаріле, про людину з психічними відхиленнями).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. торкнутий, р. торкнутого, д. торкнутому, з. торкнутого, о. торкнутим, м. торкнутім