НЕДОВІ́РЧИВИЙ, прикметник.
1. Який виявляє недовіру, скептично або з підозрою ставиться до кого-, чого-небудь; схильний до недовіри.
2. Який виражає недовіру, сумнів, підозру (про погляд, усмішку, тон тощо).
Словник Української Мови
Буква
НЕДОВІ́РЧИВИЙ, прикметник.
1. Який виявляє недовіру, скептично або з підозрою ставиться до кого-, чого-небудь; схильний до недовіри.
2. Який виражає недовіру, сумнів, підозру (про погляд, усмішку, тон тощо).
Відсутні