Властивість за значенням недовірчивий; схильність не довіряти кому-, чому-небудь, ставитися до когось, чогось із підозрою, сумнівом.
недовірчивість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови