тільки

[tilʲkɪ] Сполучник

Буква:Т

Значення

  1. Прислівник, що вказує на обмеженість кількості, часу, місця або дії; лише, виключно.

  2. Прислівник, що виражає миттєвість, безпосередню наступність дії; щойно, ледве, як тільки.

  3. Прислівник, що вживається для виділення, підкреслення єдиного або головного предмета, явища; ось, саме.

  4. Сполучник, що вживається для вираження умови (часто з часткою “що”); за умови, якщо.

  5. Частка, що надає висловлюванню обмежувального або виділяльного значення; лише, хіба.

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Приклади з художньої літератури

  • “Не треба слів. Хай буде тільки діло.
    Його роби — спокійний і суворий,
    Душі не плутай у горіння тіла,
    Сховай свій біль. Стримай раптовий порив”.
    — Олена Теліга
  • Весна виникала, де тільки могла:
    трава на фронтонах, дощі і сухоти,
    і тепла бруківка. Весна була зла.
    Блукаючі танки і рештки піхоти
    вертались nach Osten. Черешня цвіла,
    і груди, сповиті в паси портупей,
    зітхали в жаданні нових епопей.
    Костел описали — від нефів до веж,
    а все ж залишили стояти на площі,
    забивши дошками всі двері, а все ж
    виносили мармур і крила, і мощі —
    все золото чаш і шовковість одеж,
    всю темінь вина і кривавість корон,
    і мумію графа у шапці з пером,
    серця пілігримів, сідниці блудниць,
    правиці рубак і синиць із очниць,
    мечі, дароносиці, книги і фіги
    листок з антикварного лона Ядвіґи,
    покривлені м’язи і німби святих, —
    уче це призахідне тління Європи
    виносили геть. Мов у піч, мов на допит —
    жбурляли в машини. Ти вчасно затих,
    а потім озвався, хрипучий органе,
    тебе розкрутили на тисячу труб,
    тебе прикладали до вуст, як до рани,
    ці душі найменші, ці діти з халуп,
    з підвальних яскинь, де каміння і плющ,
    з низів, de profundis, ти виник пискляво.
    тебе на свистки і гудки розпиляли,
    і ти засурмив з-над катуш і калюж,
    з міського підпілля, де ніч і сухоти,
    де квола весна зеленіла зі стін.
    — Юрій Андрухович
  • Але як храм, то храм. Тільки якщо вже храм — то з живими людьми, а не зі священнимикоровами.
    — Юрій Андрухович

Більше записів