1. Прислівник, що вказує на обмеженість кількості, часу, місця або дії; лише, виключно.
2. Прислівник, що виражає миттєвість, безпосередню наступність дії; щойно, ледве, як тільки.
3. Прислівник, що вживається для виділення, підкреслення єдиного або головного предмета, явища; ось, саме.
4. Сполучник, що вживається для вираження умови (часто з часткою “що”); за умови, якщо.
5. Частка, що надає висловлюванню обмежувального або виділяльного значення; лише, хіба.