Значення
- (Лінгвістика) –
З великими зусиллями, з труднощами; важко, ледь.
- (Лінгвістика) –
Ледь-но, тільки-но, щойно (про початок дії або стану).
- (Лінгвістика) –
Ледь, тільки, трохи, зовсім мало (про кількість або ступінь).
- (Лінгвістика) –
Уживається для посилення значення прислівника або дієслова, висловлюючи ледь помітну можливість, сумнів у чомусь; майже, навряд чи.
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘ледве’ походить від праслов’янського *ledva (або *ledvě), що означало ‘ледве, насилу’. Воно утворене з часток *le (тільки), *d(e) (аби) та *va (частка підсилення). Це слово споріднене з литовським ‘vos’ (ледве) та ‘vos-ne-vos’ (ледве-ледве). Існує також паралельна форма *jedva, від якої походять, наприклад, російське ‘едва’, болгарське ‘едва’, сербохорватське ‘едва’, словенське ‘jedva’ та старослов’янське ‘ѥдва’. Початкове ‘л-‘ у слов’янських мовах іноді пояснюють переходом від ‘j-‘ до ‘л-‘, але це тлумачення не є загальноприйнятим.