1. (у біології, медицині) Патологічний стан, що характеризується аномально низьким зростом людини або тварини порівняно зі статистичною нормою для відповідної популяції, віку та статі, зумовлений порушеннями ендокринної системи (найчастіше дефіцитом гормону росту), генетичними аномаліями або важкими хронічними захворюваннями в дитячому віці; карликовість.
2. (у ботаніці) Явище мініатюризації рослин, їх аномально малих розмірів, зумовлене суворими умовами довкілля (наприклад, у високогір’ї, тундрі), спеціальною селекцією або генетичними мутаціями.
3. (переносне значення) Обмеженість, дріб’язковість у поглядах, вчинках або творчості; відсутність широти, масштабності та глибини.