терплячий

[tɛrpljɑt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Який має здатність терпіти, зносити незгоди, біль, страждання або неприємності без скарг та роздратування; витривалий, стійкий.

  2. Який виявляє терпіння, пов’язаний з ним; витривалий у праці, настійливий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. терплячий, р. терплячого, д. терплячому, з. терплячого, о. терплячим, м. терплячім

Більше записів