1. Який має здатність терпіти, зносити незгоди, біль, страждання або неприємності без скарг та роздратування; витривалий, стійкий.
2. Який виявляє терпіння, пов’язаний з ним; витривалий у праці, настійливий.
терплячий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |