Значення
-
Сукупність стійких індивідуальних психічних властивостей людини, що обумовлюють динаміку її психічної діяльності та поведінки (сила, швидкість, темп, інтенсивність психічних процесів і станів).
-
(У ширшому, побутовому розумінні) Енергійність, жвавість, пристрасність у проявах характеру, поведінці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. темперамент, р. темпераменту, д. темпераментові, з. темперамент, о. темпераментом, м. темпераменті, к. темпераменте
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘темперамент’ походить від латинського ‘temperamentum’, що означає ‘правильне співвідношення, суміш’. У класичній медицині це поняття описувало поєднання чотирьох рідин (кров, флегма, жовта і чорна жовч), які визначали характер людини. В українській мові слово закріпилося у значенні ‘сукупність індивідуальних психічних властивостей особистості’.
Приклади з художньої літератури
-
Молимось на Тебе,
мліємо від Тебе,
сльози осушаєш наші, мов атрамент!
(фізичні вади,
духовні потреби,
розмір черевиків, бюст і темперамент)…
Кожній собаці – рожеву кістку,
комусь – на вічність, комусь – на годинку,
стрибучому карлику – баскетболістку,
худому брунетові – тлусту бльондинку.
‘
Все про нас відомо й чітко занотовано,
списки й картотеки мудро застосовано.
І комусь поліпшено, а комусь попсовано,
і когось погублено, а когось врятовано.
Все для самотніх! Базьо ґварантує
райські вольєри з кропу й сельдерею,
рани заслинить, хвости перебинтує –
Ось Він Понад Нами Мерехтить Зорею!
‘— Юрій Андрухович -
Молимось на Тебе,
мліємо під себе,
сльози осушаєш наші, мов атрамент!
(духовні вади, фізичні потреби,
вага без черевиків, обсяг, темперамент)…— Юрій Андрухович