Натура, -и, жін.
1. Сукупність природних властивостей, рис, особливостей кого-, чого-небудь; характер, вдача, темперамент. Людина з тонкою натурою.
2. Природа, навколишній світ у всьому розмаїтті його проявів. Спостерігати натуру.
3. Реальна дійсність, природне середовище, які є об’єктом зображення в мистецтві (переважно в живописі). Малювати з натури.
4. заст. Натуральний, природний вигляд, стан чого-небудь; не піддане обробленню. Волосся від натури кучеряве.
5. екон. Продукти, товари, а не гроші, як засіб оплати, розрахунку. Оплата натурою.