Значення
-
Органічна сполука, що належить до групи фенолів, міститься в корі, деревині, листі та плодах багатьох рослин (особливо в дубі, каштані, акації), має в’яжучий смак і властивість зв’язувати білки, широко застосовується в медицині, виробництві шкіри, чорнила тощо; синонім — дубильна речовина.
-
(у харчовій промисловості) харчова добавка (позначається E181), що використовується як освітлювач, засмічувач та стабілізатор.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. танін, р. таніну, д. танінові, з. танін, о. таніном, м. таніні, к. таніне
Походження слова (Етимологія)
Слово «танін» позначає дубильну речовину, яка використовується, зокрема, у шкіряній промисловості. Воно походить з французької мови, де «tanin» утворене від «tan» — дубильної кори, що своєю чергою походить від середньолатинського «tannum» кельтського походження (порівняйте з бретонським «tann» — дуб).