1. Який зігнувся, нахилився вниз, під власною вагою або під дією зовнішньої сили; пониклий, зігнутий (переважно про рослини, гілки, стебла).
надігнутий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Словник Української Мови
Буква
1. Який зігнувся, нахилився вниз, під власною вагою або під дією зовнішньої сили; пониклий, зігнутий (переважно про рослини, гілки, стебла).
Відсутні