Позначка: прислівник

1. У той самий час, одночасно, водночас.

2. Разом, спільно, спільними зусиллями.

3. (У присудку) Як наслідок, у результаті, через це.

1. Тепер, у цей момент, у даний час.

2. Негайно, одразу, без зволікання.

1. Так, що може передаватися від одного організму до іншого, викликаючи захворювання; інфекційно, контагіозно.

2. Перен. Так, що легко передається, поширюється на інших; впливово, захопливо.

1. У пізній, невчасно наставший час; пізно, надто пізно.

2. На стадії, коли вже неможливо щось зробити або виправити; із запізненням.

1. Після опівночі, у першій половині ночі після дванадцятої години.

2. У назвах церковних свят — перша частина нічого богослужіння, що відбувається після опівночі (наприклад, “Запівніч Різдва Христового”).

1. У стані легкого сп’яніння, з незначним ступенем алкогольного сп’яніння; трохи п’яно.

2. Переносно: у стані легкого замішання, затьмарення свідомості від сильних почуттів, вражень тощо.

1. У музиці: позначення темпу, що відповідає повільному маршу; дуже повільно, урочисто та величаво (від італ. «alla marcia» — «у стилі маршу»).

2. У розмовній мові: дуже повільно, мляво, немов під час маршу (часто з відтінком іронії).

1. Без особливих церемоній, просто, без урочистості, у невимушеній, дружній атмосфері.

2. Дуже легко, без труднощів, без особливих зусиль.

3. (У мовленні) Сміливо, відверто, без побоювання сказати щось.

1. У давньоруському праві: порядок, спосіб, правило, встановлений закон або звичай для здійснення чогось (наприклад, судочинства).

2. У давньоруському праві: судовий доказ, процедура доказування (наприклад, присяга, поєдинок).

3. Застаріле: порядок, лад, устрій, нормальний стан чогось.

1. (діал.) Те саме, що запопадливо — швидко, поспішно, квапливо.

2. (діал.) Те саме, що запопадно — у знач. прикметника: такий, що викликає захоплення, привабливий.