Позначка: інше

1. (заст.) Коханка, жінка, яку хтось кохає; кохана.

2. (заст., перен.) Улюблена, найдорожча річ або явище; те, що викликає особливу прихильність.

1. (топонім) Річка в Україні, ліва притока Стиру, протікає територією Волинської області.

2. (топонім) Назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села у Володимирському районі Волинської області.

Столиця та найбільше місто Словенії, розташоване в центральній частині країни між річкою Любляниця та пагорбами.

1. (від “любити” + “мовна”) — власна назва української мовної школи або курсу, метою якого є вивчення мови через розвиток емоційного зв’язку з нею, подолання мовних бар’єрів та страху помилки, часто з використанням творчих і комунікативних методик.

2. (заст., рідк.) — жіноча форма від “любимівний” (той, що любить мову, зацікавлений у мові); людині, яка цікавиться мовознавством або з особливою ніжністю ставиться до рідної мови.

1. Прізвище українського походження, що вказує на нащадка або рід, пов’язаний з особою на ім’я Любим.

2. Історичне прізвище, яке носили представники української козацької старшини та шляхти, зокрема гетьман Війська Запорозького Іван Любимович (кінець XVII — початок XVIII ст.).

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “любимка” — жінка або дівчина, яку хтось дуже любить, кохана.

2. (переносно) Про когось або щось улюблене, найдорожче, те, що викликає особливу прихильність (про людину, тварину, річ тощо).

1. Власна назва села в Україні, зокрема в Івано-Франківській та Львівській областях.

2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра (протікає Львівською областю).

3. Заст. або діал. Те саме, що малина (рослина Rubus idaeus або її плоди).

1. Чоловік, який перебуває у позашлюбних інтимних стосунках з жінкою, або жінка, яка перебуває у таких стосунках з чоловіком; коханець, коханка.

2. Заст. Той, хто закоханий; коханий, поклонник.

3. Заст. Той, хто захоплюється чим-небудь, має сильну прихильність до чогось; любитель, аматор.

1. Жінка, яка перебуває в любовних стосунках з чоловіком, не будучи з ним одруженою.

2. Застаріле: кохана, жінка, яку певна особа кохає; також — наречена.

3. Застаріле: жінка, яка має схильність до любовних пригод, покоївка.

1. Жіноче особове ім’я слов’янського походження, утворене від основ “люб-” (любов) та “-мила” (мила, дорога).