любовник

[ljuboʋnɪk] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Соціологія) –

    Чоловік, який перебуває у позашлюбних інтимних стосунках з жінкою, або жінка, яка перебуває у таких стосунках з чоловіком; коханець, коханка.

  2. (Література) –

    Заст. Той, хто закоханий; коханий, поклонник.

  3. (Лінгвістика) –

    Заст. Той, хто захоплюється чим-небудь, має сильну прихильність до чогось; любитель, аматор.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. любовник, р. любовника, д. любовникові, з. любовника, о. любовником, м. любовникові, к. любовнику

Більше записів