1. Жіноче особове ім’я слов’янського походження, утворене від основ “люб-” (любов) та “-мила” (мила, дорога).
любомила
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |
Словник Української Мови
Буква
1. Жіноче особове ім’я слов’янського походження, утворене від основ “люб-” (любов) та “-мила” (мила, дорога).
Відсутні