1. Зменшувально-пестлива форма від слова “любимка” — жінка або дівчина, яку хтось дуже любить, кохана.
2. (переносно) Про когось або щось улюблене, найдорожче, те, що викликає особливу прихильність (про людину, тварину, річ тощо).
любимочка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Адна любимочка милая називається Михайлиночка Коцюбиночка. Як Михайлиночка приєждає і скаренько нас пасіщає і свою причоску гвоздичкой украшає.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: t.d. () |