любимчик

[ljubɪmt͡ʃɪk] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Психологія) –

    Людина (переважно дитина або підліток), яку хтось виділяє серед інших, ставиться до неї з особливою прихильністю, ласкою або поблажливістю.

  2. (Соціологія) –

    Той, хто користується особливими привілеями, симпатією керівника, колективу тощо, часто незаслужено.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. любимчик, р. любимчика, д. любимчикові, з. любимчика, о. любимчиком, м. любимчикові, к. любимчику

Більше записів