Словник Української Мови
1. (у міфології) У слов’янській міфології — злий дух, нечиста сила, що з’являється вночі у вигляді невиразної постаті; примара, мара.
2. (у фольклорі) Злий дух, який, за повір’ями, вночі душить людей, що сплять, насилає кошмари; домовик, нічний давильник.
1. Родовий відмінок однини та знахідний відмінок однини (для істот) від числівника “десять”; також давальний та місцевий відмінки однини від числівника “десятеро”.
2. Назва десятої сторони світу в давньоукраїнській вітровій ромбі (між східною та південно-східною), що відповідає сучасному азимуту 112,5°.
Китяжок — власна назва, що позначає невеликий острів у Чорному морі, розташований біля південно-західного узбережжя Криму, поблизу мису Сарич; географічний термін.
Китяг — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.
1. Кількісний числівник, що означає число десять осіб або предметів, зазвичай у поєднанні з іменниками чоловічого роду, що позначають істоту, або з іменниками, що вживаються лише в множині (pluralia tantum).
2. Назва групи з десяти однорідних предметів або осіб.
1. Історична місцевість у центрі Києва, розташована між Хрещатиком, Володимирським узвозом, Прорізною та Богдана Хмельницького вулицями, відома з XIX століття.
2. Тип укріплення в Московській державі XV–XVII століть — фортифікаційна споруда з дерев’яних огорож, земляних валів або кам’яних стін, що захищала окрему частину міста або посад.
3. Власна назва історичної місцевості та сучасного району в Москві, обмеженого Китайгородською стіною (нині — окремими її фрагментами).
1. Традиційна назва тонкої паперової тканини або серветки, що використовується для гігієнічних, косметичних або побутових цілей.
2. Розмовна назва будь-якої одноразової паперової серветки або рушничка.
1. Прізвище відомого українського військового та політичного діяча доби Гетьманщини, кошового отамана Запорозької Січі Антона Головатого (за іншими даними — Семена) та його брата, військового судді Сидора, які очолювали так званий Дерібасів курінь (кінець XVIII ст.).
2. Назва однієї з центральних вулиць міста Одеси (Дерибасівська), названої на честь одного з засновників міста, адмірала Хосе де Рібаса (Йосипа Дерибаса).
3. У переносному значенні — людина, відома своєю енергійністю, підприємливістю та активністю, часто в організації якихось справ або увіковічненні власного імені (за аналогією з історичними особами, що носили це прізвище).
Кисловодськ — місто в Російській Федерації, у Ставропольському краї, один з найбільших бальнеологічних і кліматичних курортів Кавказьких Мінеральних Вод, розташований у передгір’ях Великого Кавказу.
Кисловодськ — загальна назва курортної зони та агломерації навколо однойменного міста, що має міжнародне значення в галузі рекреації та санаторно-курортного лікування.
1. Прізвище російського державного діяча та дипломата XIX століття Олексія Кисельова, відомого за участю у проведенні селянської реформи 1861 року та керівництва Міністерством державного майна.
2. Прізвище радянського партійного діяча та дипломата, одного з керівників зовнішньополітичного відомства СРСР у середині XX століття, Андрія Кисельова.
3. У переносному значенні — стереотипне прізвище, що вживається для позначення консервативного, бюрократичного чи догматичного радянського чиновника (зазвичай у виразі на кшталт “якийсь товариш Кисельов”).