1. Говорити багато, швидко і часто безглуздо, пусто; базікати, теревенити.
2. Розмовляти, вести бесіду (зазвичай тривалу або невимушену); балакати.
Словник Української Мови
1. Говорити багато, швидко і часто безглуздо, пусто; базікати, теревенити.
2. Розмовляти, вести бесіду (зазвичай тривалу або невимушену); балакати.
1. (у біології, медицині) Зазнавати впливу бактерій; заселятися, інфікуватися бактеріями, перетворюватися під їхньою дією.
2. (у техніці, хімії) Піддаватися процесу бактерізації — обробці бактеріальними препаратами для певних технологічних цілей (наприклад, для поліпшення якості ґрунту, очищення стічних вод тощо).
1. (у біології та медицині) Піддавати обробці бактеріями або бактеріальними препаратами; вносити бактерії в певне середовище для досягнення технологічного, сільськогосподарського або лікувального ефекту (наприклад, бактеризувати насіння перед посівом, бактеризувати ґрунт).
2. (у побутовій мові, часто іронічно) Забруднювати, робити негігієнічним, “насівати” бактеріями (наприклад, бактеризувати кухонну губку через неправильне використання).
1. (розм.) Боятися, лякатися, тремтіти від страху; проявляти невпевненість, вагатися через страх.
2. (діал.) Боятися, уникати чогось, відмовлятися від чогось через страх або небажання.
1. (діал.) Триматися, залишатися на одному місці, перебувати десь, часто без певної мети або з небажанням рухатися; сидіти, перебувати.
2. (діал.) Гуляти, байдикувати, проводити час без діла.
1. Ставати байдужим, втрачати інтерес до когось або чогось; переставати піклуватися, ставитися зі зневагою або холодно.
2. (рідк.) Поводитися зверхньо, зневажливо; ігнорувати когось або щось.
1. Ставати байдужим, втрачати інтерес до когось або чогось; переставати хвилюватися, перейматися чимось.
2. (до кого, чого) Поступово втрачати почуття, емоційну прив’язаність; ставати рівнодушним, незворушним.
1. Ставати байдужим, втрачати інтерес до когось або чогось; починати ставитися зі спокоєм або байдужістю до того, що раніше хвилювало.
2. (рідк.) Викликати в собі почуття байдужості, навмисно уникати емоційної участі.
Втрачати інтерес до когось або чогось, ставати байдужим, незворушним.
Ставати менш інтенсивним, втрачати силу або виразність (про почуття, переживання тощо).
1. Проводити час без діла, нічого не робити, ледарювати; бездіяльнішати, марнувати час.
2. Поводити себе повільно, незворушно, гаяти час; вайлувати, баритися.