байцювати

[bɑjt͡sjuʋɑtɪ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (діал.) Триматися, залишатися на одному місці, перебувати десь, часто без певної мети або з небажанням рухатися; сидіти, перебувати.

  2. (Лінгвістика) –

    (діал.) Гуляти, байдикувати, проводити час без діла.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. байцювати, р. байцюватів, д. байцюватам, з. байцювати, о. байцюватами, м. байцюватах, к. байцювати

Більше записів