Значення
- (Лінгвістика) –
Говорити багато, швидко і часто безглуздо, пусто; базікати, теревенити.
- (Лінгвістика) –
Розмовляти, вести бесіду (зазвичай тривалу або невимушену); балакати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я балабоню, ти балабониш, він балабонить, ми балабонимо, ви балабоните, вони балабонять