Позначка: дієслово

1. Викликати хвилювання, тривогу, непорядки серед людей; смутити, бентежити.

2. Робити каламутним, брудним (рідину); мутити.

3. Перен. вносити розбрат, незгоду; сварити, підбурювати одних проти інших.

1. Розмовляти байдики, займатися пустою базіканням, марно витрачати час на легковажні розмови.

2. Поводитися легковажно, несерйозно; пустувати, жартувати.

1. Розмовляти, вести бесіду, часто — багато і без особливого змісту; базікати, теревенити.

2. Видавати невиразні, незрозумілі звуки (переважно про немовлят).

1. Розмовляти, вести бесіду з кимось; спілкуватися.

2. (уживається з прислівниками) Розмовляти певним чином (про характер, манеру чи тривалість розмови).

3. (розм.) Домовлятися, умовлятися про щось під час розмови.

1. Розмовляти, вести бесіду, обмінюватися думками усно; говорити.

2. (переносно) Видавати звуки, схожі на людську розмову (про птахів, тварин).

3. (переносно) Легко, без зусиль спілкуватися з кимсь, знаходити спільну мову.

4. (заст., рідко) Базікати, говорити зайве, теревенити.

Балагуритися — весело, жартівливо розмовляти, обмінюватися дотепними репліками; жартувати, пустувати в розмові.

1. Весело, жартівливо розмовляти, розважати розмовою; жартувати, пустувати.

2. Розмовляти багато і без пуття, зайво; базікати, теревенити.

1. Займатися балаганством, пустощами; поводити себе легковажно, несерйозно, пустувати.

2. Гучно та безладно веселитися, влаштовувати галас, метушню.

3. Розмовляти без змісту, балакати про щось несуттєве, теревенити.

1. Займатися балаганством, бути балаганом; розважати публіку жартами, фокусами, сценками тощо.

2. Розмовляти пусто, легковажно; теревенити, базікати.

3. Робити щось несерйозно, недбало; пустувати, бешкетувати.

1. Займатися дрібницями, пустощами; марнувати час на несерйозні справи.

2. Поводитися легковажно, недбало; байдикувати.

3. Розмовляти без пуття, нісенітниці; теревенити.