Значення
- (Психологія) –
Викликати хвилювання, тривогу, непорядки серед людей; смутити, бентежити.
- (Хімія) –
Робити каламутним, брудним (рідину); мутити.
- (Лінгвістика) –
Перен. вносити розбрат, незгоду; сварити, підбурювати одних проти інших.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я баламучу, ти баламутиш, він баламутить, ми баламутимо, ви баламутите, вони баламутять