баламутитися

[bɑlɑmutɪtɪsjɑ] Дієслово

Буква:Б

Значення

  1. (Хімія) –

    Ставати каламутним, брудним, втрачати прозорість (про рідину, переважно про воду).

  2. (Психологія) –

    Хвилюватися, турбуватися, втрачати душевний спокій; метушитися.

  3. (Геологія) –

    Розбуркуватися, підніматися (про море, річку тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я баламучуся, ти баламутишся, він баламутиться, ми баламутимося, ви баламутитеся, вони баламутяться

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів