баламутний
[bɑlɑmutnɪj] Прикметник
Буква:Б
Значення
- (Психологія) –
Який викликає занепокоєння, тривогу, хвилювання; що порушує спокій, вносить сум’яття, розбрат.
- (Психологія) –
Який перебуває в стані збудження, занепокоєння; неспокійний, тривожний.
- (Лінгвістика) –
Розм. Який викликає огиду, відразу; бридкий, огидний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. баламутний, р. баламутного, д. баламутному, з. баламутного, о. баламутним, м. баламутнім