Позначка: дієслово

1. (розм.) Раптово згаснути, перестати горіти (про вогонь, світло).

2. (перен., розм.) Раптово припинитися, зникнути, завмерти (про явище, процес, почуття тощо).

3. (перен., розм.) Втратити свідомість, знепритомніти; раптово послабшати, занепасти духом.

Втрачати свіжість, енергію, життєву силу; в’янути, слабшати.

Втрачати яскравість, інтенсивність (про колір, почуття тощо); блякнути.

Припиняти горіння, переставати світитися (про вогні, світло).

1. Переставати горіти, світитися; втрачати полум’я, світло або силу вогню.

2. Перен. Поступово слабшати, зникати, втрачати інтенсивність (про почуття, явища, звуки тощо).

3. Розм. Про людину: втрачати сили, енергію, життєву активність; занепадати духом.

4. Тех. Припиняти роботу, переставати функціонувати (про двигун, механізм).

1. Переставати горіти, світитися або тліти; затухати (про вогонь, полум’я, світло тощо).

2. Ставати менш яскравим, інтенсивним; тьмяніти, блякнути (про колір, блиск, світло).

3. Перен. Поступово слабшати, зникати, припинятися (про почуття, явище, стан).

4. Тех. Втрачати хімічну активність, переставати реагувати (про вапно, цемент тощо).

1. Здійснювати дії, щоб припинити горіння, тління або дію вогню; ліквідувати пожежу.

2. Припиняти дію, роботу чогось, що світиться або функціонує (наприклад, гасити світло, лампу, екран).

3. Хімічно нейтралізувати дію кислоти, додаючи луг, або взагалі зменшувати силу, активність, інтенсивність чогось.

4. Погашати, припиняти дію боргового зобов’язання, сплачуючи його (наприклад, гасити позику, вексель).

5. У спорті (переважно у футболі) — зупиняти, перехоплювати або ускладнювати розвиток атаки суперника.

6. Застосовувати вапно для обробки стін, ґрунту тощо; також робити менш насиченим, яскравим (про колір, тон).

1. (діал.) Тісно збиратися, товпитися, натовплюватися (про людей або тварин).

2. (діал.) Швидко й метушливо рухатися, кидатися в різні боки; гасати.

1. Швидко бігати, метушитися, рухатися в різних напрямках (часто про дітей, тварин).

2. Активно та енергійно проводити час, веселитися, гуляти.

3. Розмовно-жаргонне: їздити, пересуватися (часто на транспорті).

Гарячішатися — ставати гарячим, нагріватися; посилюватися (про почуття, емоції, конфлікт тощо).

1. Ставати гарячішим, нагріватися до вищої температури.

2. Перен. Ставати більш інтенсивним, напруженим, емоційним або активним (про почуття, події, діяльність тощо).

1. Ставати гарячим, нагріватися, набирати температури.

2. (Переносно) Хвилюватися, ставати схвильованим, запальним; втрачати самовладання через сильне почуття, запалюватися під час суперечки чи обговорення.

3. (Розм.) Ставати інтенсивним, активним, напруженим (про дію, процес).