Словник Української Мови
1. Перекидати, перевертати щось важке або громіздке з боку на бік, з місця на місце, часто з зусиллям.
2. Робити щось недбало, неохайно, без старання; також проводити час без діла, лінуватися.
3. (розм.) Кидати, скидати щось з силою, з гуркотом.
4. (спец.) Обробляти, ущільнювати або формувати матеріал (наприклад, вовну, сукно, метал) за допомогою спеціальних пристроїв або валків.
Ерегуватися — у техніці та інженерії: регулювати, налаштовувати, встановлювати певний режим роботи механізму, пристрою або системи шляхом зміни її параметрів.
Ерегуватися — у розмовній мові: влаштовуватися, пристосовуватися до обставин, знаходити зручний спосіб існування або діяльності.
1. (у техніці) Регулювати, налаштовувати роботу механізмів, приладів або систем, особливо в процесі їх виготовлення або після ремонту.
2. (переносно) Вносити корективи, упорядковувати, налагоджувати якийсь процес, систему відносин тощо.
1. Обробляти метал або інший матеріал за допомогою вальців, пропускаючи його між ними для надання певної форми, зменшення товщини або підвищення щільності.
2. Розмовне: довго, з насолодю або без мети лежати, перевертатися, котитися в ліжку, на чомусь м’якому або на землі (наприклад, у траві, на снігу).
1. Піддавати метал обробці вальцями для надання йому потрібної форми, зменшення товщини або збільшення довжини; прокатувати.
2. Обробляти, подрібнювати або згладжувати щось за допомогою рухомого циліндра (валька); котити важким валиком.
3. Розм. Багато, довго або нудно ходити, їздити кудись, блукати без певної мети.
Вальсуватися — діалектне дієслово, що означає повільно, неспішно рухатися, пересуватися або йти, часто з відтінком ліні, небажання поспішати.
1. Виконувати вальс (парний бальний танець у тридольному розмірі), танцювати вальс.
2. Перен. Плавно та легко обертатися, кружляти (про листя, сніжинки тощо).
1. Різко, з силою впасти, звалитися, обвалитися (про щось важке або велике).
2. Розм. Важко, з навантаженням сісти або лігти; повалитися.
3. Розм. Швидко, рішуче увійти, вдертися кудись.
1. Різко, з силою вдарити когось або щось, завдати удару.
2. Швидко, різко кинути, шпурнути щось.
3. Перен., розм. Різко, категорично відмовити, відрізати у відповідь.
1. (про тварин, переважно про коней) Лягати на землю та перекочуватися з боку на бік, валятися, щоб почесати спину, охолодитися або витертися від поту.
2. (переносно, розмовне, про людину) Неповажно, розслаблено лежати, перевертатися або валятися, часто з відтінком ліні, недбалості.